Як відомо, сьогодення вимагає підвищення ефективності рівня науково-методичної роботи, її модернізацію.

Першим кроком на цьому шляху є планування роботи, яке необхідно здійснювати на діагностико-прогностичній основі..

Планування роботи – це розробка програми дій методистів, педагогічних колективів, окремих осіб для досягнення певної мети, вирішення певних завдань із визначенням термінів виконання тих чи інших заходів і відповідальних за їх проведення.

    Існує кілька класифікацій планів роботи:

За обсягом змісту:

• Комплексний: планується методична діяльність за всіма її напрямками та видами.

• Тематичний: детально планується  один напрям або вид діяльності (наприклад, план роботи з учителями, які атестуються, з молодими вчителями тощо).

• Предметний (конкретний): планується один конкретний захід (план проведення семінара, конференції тощо).

      За тривалістю планування:

• Перспективний (довготерміновий): від 3 до 5 років – найменш конкретний вид плану.

• Середньо тривалий: 1-3 роки – найбільш поширеним є річний план роботи.

• Короткотривалий: план на ближчу перспективу, коли планується досить короткий період часу (місяць, квартал). Такі плани містять конкретну діяльність по підготовці поточного міроприємства.

      У залежності від суб’єкта планування:

• Індивідуальний: план роботи окремого педагога, методиста.

• Колективний: до планування залучається весь педагогічний колектив, методичний актив тощо.

      За масштабом планування:

• План науково-методичної роботи району (міста).

• План науково-методичної роботи школи.

• Плани роботи структурних підрозділів (проблемних груп, методичних об’єднань, школи молодого вчителя тощо).

• Оперативний: плануються наближчі дії (на день, тиждень).

 Будь-яке планування починається з визначення мети, тобто результату, який необхідно отримати. Однак не кожен очікуваний результат може бути віднесений до поняття мети. Очікування можуть бути мріями, фантазіями і намірами, яким не судилося здійснитися.

     Мета методичної роботи –це прогнозований результат, який відповідає потребам, запитам і можливостям педагогічного колективу, методичної служби, визначений по часу і заданий конкретно. Будь-яка мета повинна відповідати критеріям досяжності, конкретності і вимірюваності (діагностованості).

Якщо мета реальна, вона викликає у педагогів активність, мотивує до діяльності.